Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.

Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою.

Соціальні контакти з ВІЛ-позитивними і сьогодні супроводжуються міфами та безпідставними страхами інфікування.

Допоки не існує вакцини чи можливості лікування, основними завданнями профілактичної роботи залишаються:
розповсюдження інформації;
захист себе та інших;
розвиток поведінкових навичок.

Коли ВІЛ потрапляє в організм людини, він проникає у клітини імунної системи та руйнує їх. Перебуваючи в клітинах, вірус «маскується», тобто стає невидимим для імунної системи. Мішенню для ВІЛ в організмі людини є лімфоцити, які мають на своїй поверхні CD4-рецептори. Такі лімфоцити називаються CD4-лімфоцити.

4.Через кров та іншібіологічні рідини
При переливанні інфікованої крові або її компонентів.
При використанні кров’ю, інфікованою ВІЛ, шприців або інструментів.
При пересадці органів, інфікованих ВІЛ.

5. Від матері до дитини (перинатальний)Вертикальний - під час вагітності через плаценту.
Під час пологів.
Горизонтальний - при грудному вигодовуванні дитини.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ПОБУТОВИМ ШЛЯХОМ:• при дотиках, рукостисканнях, обіймах;• через поцілунки;• при спільному проживанні в одній квартирі;• через посуд;• через їжу;• через постільну білизну, іграшки;• через повітря (зокрема при чханні та кашлі);• при купанні у воді;• через ручки дверей, крани, унітази;• через спортивне знаряддя;• через гроші;• при укусах комах або тварин.

Перебіг ВІЛ-інфекції

Імунна система дорослої ВІЛ-інфікованої людини протягом перших декількох років післяінфікування, незважаючи на шкоду, якої завдає вірус, працює порівняно добре. В цей час немає практично ніяких симптомів захворювання, за винятком збільшення лімфатичних вузлів та легких захворювань шкіри. Більшість дорослих людей на цій стадії захворювання непідозрюють, що вони інфіковані ВІЛ. Тільки через декілька років, коли імунна система стаєслабкішою, з’являються прояви захворювання, які дають підставу запідозрити ВІЛ-інфекцію.

Тривалий період, коли люди, які живуть з ВІЛ, почуваються добре, називають латентною, або прихованою, фазою захворювання. В дорослих людей вона може тривати до 5–8 років, а іноді й довше.

Прогресування ВІЛ-інфекції, окрім опортуністичних інфекцій, може супроводжуватися значною втратою маси тіла (виснаженням), ураженням центральної нервової системи(ВІЛ-енцефалопатією), розвитком пухлин. Стадію захворювання, коли імунна система ВІЛ-позитивної людини є зруйнованою, називають СНІДом, а стани, які розвиваються на ційстадії, – СНІД-індикаторними.

Відповіді на часті запитання1. Чи існує можливість інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом?

Ні, інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом неможливо. Всі види побутових контактів із ВІЛ-позитивними людьми не можуть призвести до інфікування ВІЛ. ВІЛ-інфекція не може бутиперешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі видипобутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними.

2. Чи означають терміни «ВІЛ» і «СНІД» одне й те ж?

Ні, терміни «ВІЛ» і «СНІД» не є синонімами. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, він викликає ВІЛ-інфекцію. СНІД означає синдром набутого імунодефіциту – це одна зі стадій ВІЛ-інфекції. В людей, які живуть з ВІЛ, не на всіх стадіях захворювання спостерігається порушення стану імунної системи, тобто є імунодефіцит. Тому не в усіх ВІЛ-інфікованих розвиваєтьсяСНІД. Сучасне лікування ВІЛ-інфекції дозволяє запобігти руйнуванню імунної системи і розвитку СНІДу або сприяє відновленню імунітету. У випадках відновлення імунітету в людинизникають симптоми СНІДу, але вона залишається ВІЛ-інфікованою.

3. Чи всі діти ВІЛ-позитивних матерів інфікуються ВІЛ?

Ні, не всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, інфікуються ВІЛ. За умови відсутності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %.Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ризик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здоровихдітей.

4. Чи існує вакцина, що може запобігти інфікуванню ВІЛ?

www.helpme.com.ua– Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу;
www.ucdc.gov.ua– ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України»;
www.msmua.org– МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»;
www.unaids.org.ua– ЮНЕЙДС, Об'єднана Программа ООН з ВІЛ/СНІДу.

Також пропонуємо нові корисні ресурси з даної тематики:

Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

Зараз, в наш високотехнологічний і цивілізований вік, рабство здається чимось давно забутим, яке давно пішло в далеке середньовічне минуле. Але, на жаль, це не так. І тепер, досі процвітає у світі торгівля людьми. Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього соціуму. Це і люди, які були загнані в тому числі і в сексуальне рабство. У категорію рабів входять ті, хто працює з примусу, за борги або проти своєї волі. До рабів, на жаль (і це реалії сучасного світу!), відносяться і ті, хто народився в неволі. Все це і багато інших форм рабства порушують права людини, принижують її людську гідність і суперечать законам цивілізованого світу.

Торгівля людьми– це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей.Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.Торгівля людьми може відбуватись у різних формах.

Процеси скасування рабства без широкого міжнародного розголосу, схоже, мають тенденцію повертатися назад. Ця тема не повинна залишатися без уваги і Міжнародний день боротьби за скасування рабства - хороший привід провести об’єктивну самооцінку нинішнього стану людства.

Щороку 3-го грудня весь світ відзначає День захисту людей з особливими потребами.

Ініціатором проведення цього символічного дня стала Організація Об’єднаних Націй, яка в 1992 році запропонувала заснувати таке свято на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році. Встановлення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя, окремі трагедії, окремі людські надії на те, що все буде добре.

Сьогодні в Україні проживає понад 2,7 млн. інвалідів (в т.ч. понад 165 тисяч дітей). За останні сім років чисельність інвалідів в Україні, на жаль, зросла в більш ніж на півмільйона. Причиною цьому є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо-транспортні пригоди, вроджені патології і хронічні захворювання тощо.

Наша держава взяла на себе відповідальність і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надає ряд пільг, конституційно гарантує рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства.За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють практично всі аспекти життя людей з інвалідністю. Зокрема, це закони України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та інші нормативно-правові документи.

Інваліди – повноцінні й ефективні члени суспільства, відмінні фахівці та навіть політики, економісти, соціально активні люди, які надихають багатьох, у тому числі й абсолютно здорових членів нашого суспільства. Увага держави, толерантність, милосердя, людяність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями та допомогти їм бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях – людей, в цих дітях – дітей, трішки особливих дорослих і дітей!